вівторок, 23 березня 2010 р.

пророцтво не приховане в словах...

пророцтво не приховане в словах,

крізь біль воно лишається між скронями

той вітер що вирує у степах

наблизиться до стріхи разом з променем

 

і видихнеться лементом птахів

порушивши мовчання невагомістю

життя його складається зі снів

в очах у недописаної повісті

 

мабуть і ми лишили письмена

малюнком на обточеному камені

та вкарбували в вічність імена

дарма що забувається звучання їх...

(18.03.10)

Нотатки мандрівника


Шлях, який вона обрала, був доволі небезпечним. З усіх боків її оточували дикі звірі, які при першій-ліпшій нагоді з"їли б її з усіма кісточками, якби не оберіг... Вона несла його обережно, як найдорожчий скарб. Дарма, що це був звичайний дерев"яний хрест, зробити який не вимагало надто великої майстерності. Але для неї він був всім...

Коли старша сестра, проводжаючи її в небезпечну мандрівку, простягнула його зі словами:"Тримай, сам по собі він нічого не означає, але він є символом твого відкуплення і твого життя. Якщо ти забудеш, що він означає - ти помреш. смерть буває тільки одна - коли ти втрачаєш зв"язок з Богом." 

Ліна пам"ятала про це завжди. Вона чудово усвідомлювала, куди йде, і що може чекати її на шляху. Але вірила, що вчорашній день - вже минув, а завтра - завжди новий день. З новими проблемами, радостями, відкриттями та емоціями. Головне - ні про що не шкодувати і триматися вірного шляху, Його шляху...