пророцтво не приховане в словах,
крізь біль воно лишається між скронями
той вітер що вирує у степах
наблизиться до стріхи разом з променем
і видихнеться лементом птахів
порушивши мовчання невагомістю
життя його складається зі снів
в очах у недописаної повісті
мабуть і ми лишили письмена
малюнком на обточеному камені
та вкарбували в вічність імена
дарма що забувається звучання їх...
(18.03.10)
10! ;)
ВідповістиВидалитиРада, що сподобалося ;-)
ВідповістиВидалитидуже гарно та ідея відображення цікава
ВідповістиВидалитимабуть і ми лишили письмена
малюнком на обточеному камені
та вкарбували в вічність імена
дарма що забувається звучання їх...